вірші

Сьогодні перший громик прогримів,
такий слабенький, мов по небу гномик
протупцював, насуплено з-під брів
вдивляючись у непомітний човник,
який сточила шашіль в дірочки
і він на землю бризкає водицю,
а гномик – він до діла беручкий,
він мужичок, він завжди бадьориться,
він бачить неполадки і тоді
влаштовує собі запеклу працю.
Сьогодні він прошльопав по воді,
мені ж здалось, що то вже дощик наче.