вірші

Ще до землі приковують діла.
Бджоляр несе на продаж кубик воску.
Ще підлітки стрункі свої тіла
так знехотя звільняють з плину Ворскли.
Ще навіть не закінчились жнива,
ще не напхали в банку помідорів.
Але потроху жовкне ковила
і поле втомлено зітха під гул моторів.
Цибуля вже пов'язана в вінки –
якраз сьогодні і Іллі, й Мокрини.
І голос птаха не такий лункий,
не так щасливо і розлого лине.
Бо це вже серпень. Серпень. Скоро осінь.
Не озирнешся, а уже й зима
до себе в гості холоди запросить,
понамітає снігу крадькома.
Готує теплу хустку баба Христя.
Печально котик на осонні ліг...
Бо вже сьогодні перше жовте листя
вітрисько підкотив мені до ніг.