вірші

Щастя – воно, як комар –
укусить і крові нап'ється.
Минає – ти плачеш, а то був кошмар,
який розтерзав твоє серце.
Літає воно над тобою й гуде,
аж доки неждано вжалить.
Від нього сховатись не можеш ніде –
це німб, а не коло-кружало.
Це німб, а, можливо, терновий вінець,
бо й крови удосталь і болю.
Єдине відомо, що має кінець
і бавиться завжди тобою.