вірші

Рондо

Не рондо вийшло. І сонет так само.
Я не піймала музики в цій тиші.
Але без музики і не буває віршів.
Як не шугай-кружляй під небесами –
усе дарма. Тож повертай скоріше.
І, доки серце музику напише,
згадавши лиш йому відомі гами,
перевернись з поета в просто даму –
не рондо вийшло.
Не розумію, не прийду до тями –
я хочу це, але виходить інше.
І глухо падають, мов у бездонну яму, –
можливо, там їм буде просторіше? –
слова, що я знайшла під небесами...
Не рондо вийшло...