вірші

Придумаю щось, намудрую
і щиро тобі подарую.
Отак простягну – бери –
такі мої правила гри.
Усе – із душі, із хати
я можу подарувати.
Нічого мені не жаль –
залишу собі печаль.
Та й то через те, що знаю:
вона мене пам'ятає.
Вона моя доля хибна –
тобі вона не потрібна.
А так – із душі, із хати
я можу усе дарувати.