вірші

О, пощадіть...Це зрозумійте, значить.
Це значить – вибачте ранимість і вразливість.
Це значить – вибачте моїх думок сміливість
і несміливість вибачте, тим паче.

О, пощадіть...Це зрозумійте, значить.
І в звичній вже неправильності рішень
побачте, що мені від того гірше –
що рішення прийму, а потім плачу.

І що слова попереду думок.
І що слова диктує Хтось суфлером
з якоїсь диво-ноо-прото-сфери,
й що я не хочу, аби Хтось замовк.

Я ризикую. Бо шалений натовп,
відчувши слабкість жінки хоч на мить,
вже топчучи, спитає: вже болить?
А, затоптавши, не згадає дату.