вірші

Нещирість ранить і дратує.
І виважена, й та, що всує.
Її усяку завжди видно –
вона прозора і огидна.
Вона завжди впадає в вічі –
ковтаєш раз, ковтаєш двічі,
принижено себе картаєш
і ту людину обминаєш.
Ніщо не важить: розум, цнота
і інша будь-яка чеснота.
Бо не спричинять вони милість
тій якості, що є нещирість.