вірші

Коли б я на світ народилася Богом,
забрала б в людей я сумну дорогу.
Забрала б дорогу, з якої
нема вороття.
Лишила б життя.
Забрала б в людей я хвороби і старість
і знищила б, щоб сатані не дістались.
Над світом єдина була б окова –
посмішка обов'язкова!
Радість обов'язкова!
Просто на світі не стало б горя.
Ніякого горя – Божа воля!
Але я знаю, що Бог існує.
І я не смію гукати всує.
Але молитися право маю.
І в тій молитві сказати можу:
зміни щось, Боже...
Зміни щось, Боже, зміни на краще.
Адже не зовсім ми всі пропащі.
І настраждалися вже доволі.
Хоча б у вигляді експерименту –
нещастя й болю зніми моменти...