вірші

Голова йде кругом –
Не вистачає друга.
Вперто до телефону
Тягнеться знов рука –
Немає дзвінка.
Порожньо в хаті й тихо,
Пахне у хаті лихом.
Рвучко, нахабно, різко –
Спробуй же розбудить –
Хочеться жить...
Тишу поруш раптово,
Добре скажи щось знову.
Зроду така кострубата
Я у житті була, –
Але не зла.
Осінь листи все пише,
Душу біда колише.
Та набери ж мій номер,
Стіни жури розведи
Від біди.
Хай вже хоч що – зроби.
Пізнім дзвінком розбуди.
Камінь розкис від води.
Тож хоч дзвінком сюди –
А прийди!