вірші

Глибоко страшно заходить в стосунках з людьми –
буде там вдосталь гіркот і нестерпного болю.
Навпіл не можна, мов хліб, розділить свою долю –
в кожного доля своя і чужої прожити не можна.
Краще запалювать свічі, бо серед пітьми
в їхньому світлі виблискує маска не кожна.

Часто душа у відчаї буває така –
тиха й нещасна, мов грішниця – світ не шелесне.
Прагнути змін у собі і корисно, й почесно, –
каже їй власниця – жінка сумна і русява.
Кава без цукру гірчить і занадто терпка,
але ж, по суті, все "дно, вона кава та сама.