вірші

дорога життя
де усе невідомість
дорога життя
де ідеш навмання
де треба приборкувать вперто
свідомість
а хочеться в небі
ловить журавля
коли відчуваєш
що звір ти безсилий
і пастки повсюди розставлені
ждуть
що врешті потрапиш в останню
в могилу
куди всі дороги затято ведуть
і хочеш себе напувати обманом
всотаєш ілюзії всує
й тоді
укотре міраж
прилаштуєш до рани
зітхнеш розчаровано
мав то радій
і блимають зорі
ліхтарики кволі
приманку підсвічують
те що шукав
дорогою йдеш
невідомої долі
і сльози ховаєш
собі у рукав