вірші

Я так тебе любила, доки ти
Здававсь мені чужинцем і далеким,
Немов дорога із варяг у греки,
Немов для підприємця – рекетир.

Тепер я знаю – прагла не тебе.
Натхнення прагла справжнього замісу,
Немов зустріти звіра серед лісу
І вити з ним угору – до небес.

Так нецікаво – ти, мов вірний пес,
Прийшов покірно і на милість здався.
А я дивлюсь – Чумацький шлях прослався –
Це означа – дивлюся до небес.

Бо там незвіданість. Там відкриття і страх.
Там недосяжне все, тому й цікаве.
Тебе любила – нічого лукавить, –
Бо думала – ти невловимий птах.