вірші

Я ніколи не думала, що ти будеш моїм розчаруванням.
Ти казав: хочеш, буду твоїм талісманом?
Оберегом? – хотілося уточнити мені,
Але як добре, що я мовчала.
Тепер, коли розчарування наступило
Так само неминуче, як наступає ніч,
Мене тішить лише те, що ти не відаєш,
Настільки ця ніч темна і довга,
Бо ти не знаєш, що я дозволила тобі бути оберегом.
Ти – моє найбільше розчарування,
Тоненька гілка, яка не втримала
Навіть безсилої пташки,
Засохла гілка, яка видає себе
За могутній життєдайний стовбур.
Ти – моє найбільше розчарування,
Страшне вже хоча б тим, що зайняло
Усі закутки мого серця і в ньому
Не залишилося місця для любови...