вірші

Я хочу ніжности і ласки
Від рук твоїх.
Створи мені маленьку казку
Із дивних втіх.
Нехай відсуне темна хмара –
Хай буде ніч –
Безмежно зоряна, як пара
Коханих віч.
Хай тиша буде, мов опісля
Страшних громів.
Нехай оця година пізня
Звільнить рабів
Марнотних подвигів щоденних,
Нікчемних справ.
Стань, мов метелик-одноденка,
Поміж отав.
Летять секунди, мов експреси –
Летять куди?
Я чую урочисту месу
І дзвін води.
Я падаю кудись так стрімко
Й підношусь знов.
Й не розумію: плаче скрипка
Чи це – любов?