вірші

Вітер грається фартушками вікон,
Наче літня злива,
І змушує перевіряти,
Чи присутня моя парасолька
Поруч з помадою, гребінцем і духами.
І коли ти зараз не обізвешся
Через свої двісті кілометрів,
Я знатиму, що ти мене
Не зрозумієш ніколи.