вірші
Ти повільно мене привчаєш
Вже сприймати тебе, мов втрату.
Як незатишно, як обтяжливо
За приручених відповідати...
А не бійся. Не буде втрати.
Я приручена. Маю роль.
Вірнопідданій треба дбати,
Щоб захищеним був король.
Я в твою чоловічу вдачу
Навіть сумніву не пущу –
Ледь захмариться – я побачу.
Я відчую – і відпущу.
Захищу тебе, щоб не боляче, –
Від марнотних словес сукна.
А поки що у нас так сонячно!
Краєвид який із вікна...