вірші

Так важко самоту оцю нести.
Нічого тут не вдієш – долі задум.
І вже ніколи я свої листи
Не зможу відправляти адресату.

На вітрі листя тихо шелестить.
А я не вмію шелестіть на вітрі.
Десь поруч є ти, є десь поруч ти –
І ти мені потрібен, мов повітря.

І ти це знаєш. Але, як завжди,
З усім на світі я не співпадаю.
Тобі не треба говорить: не жди.
Я все це знаю. Я завжди це знаю...