вірші

Поклади мене в траву обережно.
Подивлюся в небеса – там безмежність.
І до тебе я рвонусь, як в безмежність.
Поклади мене в траву обережно.

У високу, у медову, у духмяну.
Ледь сіріє – зірка блискає вгорі – тьмяно-тьмяно.
Попливе тоді мій світ, ніби п’яний –
Поклади мене в траву у духмяну.

Може, вперше ночі я не боюся.
В твої очі молоді я дивлюся.
Поруч повагом пройшов білий бусол.
Я щаслива – я і плачу, і сміюся.

Поклади мене в траву обережно...