вірші

На поверхні води бігали сонячні зайчики
І сліпили очі, й без того сліпі від осені –
Теплої, тихої осені.

Стукали наші серця, наче тенісні м’ячики, –
Скоро, вже скоро нас ранки зустрінуть морозяні –
Теплої, тихої осені...

Так ми раділи удвох, що іще зеленіє трава.
Листя осичине грілось бочками білими –
Бачило світ цей востаннє.

Осене-осене, як я радію – жива! –
Як у майбутнє щасливе ще вірю я. Вірю я!
Тихо над річкою стану...