вірші

Мені не треба дарів від тебе –
Дарунок – день,
Де сонце котиться полудневе,
Немов тюлень,
Отак розмірено, так ледачо,
Аж сон пройма.
Але в куточку десь спомин плаче –
Тебе нема.

Ти так далеко, що я вже звикла
Без тебе і,
Ти знаєш, я вже без тебе зникла,
Мов у траві
Зникає, врешті, який не був би,
Потік дощу.
Озвись на хвильку, скажи, що любиш –
Я відпущу...