Гілка тернового цвіту
Впала на груди з небес
Білим цілунком із світла
І нагадала тебе.

Зойкнули губи не спиті,
Бризнула кров з колючок.
Боляче? Так. Після миті
Танцю зірок. Чи свічок?

Впало розгойдане небо,
В піні сховало обох.
В хмару ховатись не треба –
Буде там тісно удвох...