вірші
«Зачем мы перешли на ты?» Булат Окуджава
Давай перейдемо на ти...
Яка проста й звичайна фраза!
Тоненький промінь доброти,
А заворожує відразу.
У нас такий з тобою вік,
Що вже ніщо не заворожить.
Ти мені друг, не чоловік –
І я люблю тебе, Серьожа!
Люблю, як дощ, люблю, як сніг,
Люблю, немов повітря чисте.
Немов росу до босих ніг,
Мов у нічнім багатті іскру.
Давай перейдемо на ти –
Мені цього не вистачає,
Щоб не втрачати, а знайти –
Ми й так в житті лише втрачаєм.
Занадто добре знаєм ми,
Що гоже нам, а що негоже.
Умовності поміж людьми...
Невже без них ніяк, Серьожа?