вірші

Блідий і кволий місяць-молодик
Серпневе небо трохи холодить.
Цей чоловік давно немолодий,
А значить, добрий він теоретично.
Зникають сльози – топляться в воді,
Де зорі відображені руді, –
Мені – також давно немолодій –
На зорі видивлятися незвично.

Мій погляд вже прикутий до землі,
Де я вужів вишукую в зелі.
Як випаде з’явитися в селі, –
Боюсь вужів-гадюк, боюся дуже.
Ніколи в страху не буває меж –
Не звільнишся і вже й не проженеш.
Якщо цей чоловік боїться теж –
Мені близький він. Значить, не байдужий.