вірші

Знову і знову запалюю свічку
І задмухую, щоб не згоріла зовсім.
Полум’я тремтить, корчиться,
Намагається горіти прямо...
Отак і людина згорає...
Свічці боляче і я це бачу,
А коли боляче людині,
Цього не помічає ніхто.
І вона тремтить, корчиться,
Намагається горіти прямо.
Доки Господь Бог її не задмухає...