вірші

Зелені фарби стерлися усі.
Чиясь жона зістарилась в покорі —
Боялась опинитися в ясі.
Зима надворі.

Чи замете цей сніг мою печаль,
Не знаю я, та достеменно знаю:
Він замете землі цієї край,
Той край, де спить Твоя могилка скраю.

Він замете туди усі стежки,
А я їх все протоптувати буду.
Ітиму через поле навпрошки —
Ні звіра, ані птаха, ані люду...

Я розкажу Тобі, що пада сніг.
Я розповім, що всі дороги білі.
А Ти мовчатимеш собі побіля ніг
В холодній і байдужій заметілі...