вірші

Таке коротке і жорстоке: "був".
І, наче вистріл в скроні, — то й безжальне.
Пушок кульбаби, котрий вітер здув,
Безлистий ліс, що в зиму йде печально...
І я те "був" не вмію говорить.
І, мабуть, що й довіку не навчуся.
Горить вогонь Твій у мені, горить
І загасити я його боюся
Цим словом, наче мертвої води
Енергією вбивчою німою.
А Ти ж по мертву воду не ходив,
Ти спрагло притулявся до живої.
І пив її...