вірші

Прийшла уже Покровонька,
Сива моя головонька
Від біди.
Сонце сяє перемінно,
Лиш біда моя незмінна
Назавжди.
Пливе річка притишена,
Давно літо залишене —
Осінь мук...
Ой, та де ж ти, мій родоньку,
Глянь на ніжну погодоньку...
Гасне звук...
Над річкою поволеньки
Йшла-просила у доленьки:
Та ж не вій...
Мовчить небо і річенька,
Плаче-квилить вербиченька...
Жалко їй...