вірші

Оце вже я й втомилася без Тебе.
Мене вбиває побут і печаль.
Я ввечері дивлюся вгору — в небо, —
Тебе шукаю у зірках-очах.
А на якій же Ти живеш, не знаю.
На зіроньці, на Місяці, чи де?
Мовчить же небо — темне і безкрає.
Самотньо й я мовчу серед людей...