вірші

Ніколи друга в біді не кину,
Не відмахнуся, не обійду.
Сині волошки у полі, сину,
В щедрій блакиті топлять біду.
Котиться темна широка річка.
Люди минають своє буття.
І догорає кожного свічка —
Довга-коротка — така, як життя.