вірші

Існує світ і в нім красу життя
Не відчувають в повсякденні люди.
Вони на нього нарікати будуть
Уповсякчас. Щодня. Без каяття.
А кожен же малесенький листок
На дереві життя могутнім, грізнім.
І розумієш це занадто пізно,
Уже тоді, коли настане строк.
Уже тоді, коли настане мить
Політ останній звершувать безсило,
Згадаєш, що листочок ти безкрилий,
Який униз за вітром полетить...