вірші

А за стіною свято. Новий рік.
Веселі крики, сміх, шалені танці.
А тут думки снують, немов скитальці,
Що втратили годин невпинний лік.

І ллються сльози прямо із душі,
Хоча сухі й спокійні наче очі.
А на вікно проміння чорне ночі
Руками болю вписує вірші.

Не можна з горем побіля людей!
Подалі від людей біжи із горем!
Тягнися в гори, в ліс, в пустелю, в море,
По першій-ліпшій гіршій із ідей, —
Але у горі — далі від людей!