вірші

Вода тече – туди не ступиш двічі.
Рука завмерла у твоїй руці.
І важко падає мені на плечі відчай –
Здригається сльозою на щоці.

Не жінка, не коханка, не подруга –
Ніхто тобі і ти ніхто мені.
Любове перша, що згубила другу,
Аби крізь серце кров'ю струменіть.

І може статись – все заступить третя.
Мов марево, і спомини і сни.
Так мусить бути – в серці у поета
Щось має вирувати і ясніть.

Бо там занадто болю і образи,
Бо там занадто пекла і журби.
Я все простила – хай і не відразу,
Але сьогодні не кажи: якби...

Вода тече – туди не ступиш двічі,
Хай навіть і збулись би всі "якби".
Усе минуло. І даремно відчай
Все застеляє нині навкруги.