вірші

Тут все тебе втомилося чекати.
Давно вже радість від чекання щезла.
І вишивка похнюпилась строката.
І на столі дзвенить порожня джезва.

Тут все, мов у відпустці. Але, все ж,
Відпустка – справа надто тимчасова.
І ти приїдеш. І не підбереш,
Бо не захочеш, виправдання слова.

І я не запитаю ні про що.
І знову вдячно глянуть твої очі.
Бо всі слова, по суті, – то ніщо
Ні до, ні після вечора і ночі.

Коли то буде... Вже нова трава
Стару розштовхує, що знищена снігами.
Вже скоро спека, клопоти, жнива,
І яблука веселі під ногами.

А я чекатиму. І знов впадуть сніги,
І звично порізно ми ввійдемо у зиму.
І буде звично пусто навкруги.
А я чекатиму. Життя проходить мимо...