вірші

Це дуже боляче – щасливий день з тобою...
Шатро розлуки зараз упаде –
Напнулося між небом і вербою.
А третю точку не знайде ніде.

Іду вздовж річки. Наче прірва, берег.
Мов долі дві, я руки розведу.
А кольори...Такі лиш бачив Реріх...
І лілії, мов бджоли у меду.

Два дерева у річці, мов розп'яття.
І трохи далі – мокрі два гільця.
Два будяки впились, мов змії, в п'яти.
Два промені в похмурості лиця.

І два мости – сучасний і старезний –
Я пам'ятаю той, що вже старий.
І два кінці веселки – перевесла.
Два береги – і в них по дві нори.

Всього по два. Один лиш день з тобою.
Можливо, що ніхто й не забере.
Він, може, й мій. Та я його рабою
Не хочу бути. Забери мене...