вірші

Солодка крапля першого дощу –
Остання – ще солодка чи солона?-
І та, і та впаде в природи лоно,
І я, нарешті, з серця відпущу
Усі ілюзії, бажання, мрії, сни,
Усі омани і усі обмани,
Усе-усе, що й досі мене манить.
І проліском далекої весни
Нове розквітне у душі натомість,
Раниме і зворушливе, мов совість.
Прости мене, – скажу. Усе прости.