вірші

Ми книгу ще напишемо із Вами
Із забороненими для обох словами.
Причини заборон в нас з вами різні -
Вам говорити рано, мені – пізно.
Та інколи, як синя ніч спадає,
В моєму серці щось та оживає.
І струни серця хтось перебирає.
І слів шукає тих, яких немає.
Я посміхаюся. І не тому, що рада
Тому, що Ви пройшлись по серцю градом,
Відсутності в житті моєму Вашій,
І не тому, що хвилі різні наші, -
Я посміхаюся, бо не вгадала знову –
Я так чекала Вашої любові…
Я посміхаюся, бо що б тоді робила,
Коли б мене Ви раптом полюбили?
А так ми книгу пишемо із Вами
Із забороненими для обох словами.
Повільно і спокійно – без трагізму.
Для Вас це рано ще. Для мене – пізно.