вірші

Мороз по шкірі. По обличчю сніг.
Ну от, нарешті, і зима настала.
На перехресті лісових доріг
Стрибає білка золотим кристалом.
Клади горіхи й не лякай її.
Високі сосни розгорнули крила.
В житті ми заблукали, чи в імлі?
Ми так хотіли, чи так сталось, милий?
Помовч, бо я розплачусь на слова,
Навіть коли ти скажеш щось хороше.
Ти думаєш, це легко – оживать?
Гуляє лісом снігова пороша...
Ти думаєш, розлука нас мине,
Але вона уже стоїть між нами.
Ти на прощання поцілуй мене,
І я піду від тебе між снігами...