вірші

Місяць перевернутим коромислом
В небі бідним родичем завис.
Він читає мої чисті помисли,
Із якими я пишу Вам лист.

Скоро-скоро все в природі зміниться,
І в теплі потреба відпаде.
А поки земля снігами піниться,
Теплий лист нехай до Вас іде.

Він відвертий – знаю, що не можна так.
Все не так буває у людей.
Ніжність паперовим тихим дотиком
Вам від мене в серце упаде.

Знаю, як усім-усім нам хочеться,
Щоб хоч хтось, хоч інколи в житті
Нам дивився в очі так захоплено,
Навіть, якщо дивляться не ті...