вірші

Коли прийшли веселі заметілі,
Про білу долю пісню завели,
В твоєму тілі, і в моєму тілі
Дві різні душі рідними були.

Було їм добре разом і окремо,
Тоді їх не з’їдала самота.
Хіба що трохи мучила дилема,
Яка вірніша буде – та чи та?

А ми з тобою якось все мовчали,
Свої турботи пхали у куток.
І проганяли геть свої печалі
На мить коротку – зустрічі ковток.

Нам і без того є про що казати.
Багато скаже навіть тиші звук.
Дві самоти і дві душі, дві дати
Не можуть розірвати знову рук.

Це схрещення, народження, це свято,
Це перехрестя – спробуй обійди.
Судилося зустрітись і пізнати
Щось чисте й світле – раз на дві біди.

В твоєму тілі і в моєму тілі
Дві різні душі рідними були.
Дві самоти, дві сильних заметілі
Лише про щастя мови не вели.