вірші

Хоч би вже хоч щось відбулося –
Така вже задовга зима.
Із тугою серце зрослося,
І я, наче туга сама.

А туга нелагідним звіром,
А туга безвиході знак...
Не вірю, не вірю, не вірю,
Що все безнадійно отак.

І знову, розправивши плечі,
Піднявши обличчя до зір,
Тобі моє серце і вечір
В усій пустотливій красі.

Поводжуся щонайвільніше,
Забути вдається про все.
То потім печального вірша
Цей вечір мені принесе.

Розтрушую рвучко волосся –
Весела, тому й чарівна.
Хоч би вже хоч щось відбулося
В цій суміші диму й вина...