вірші

Я сміюся. Голосно. Щасливо.
Я давно щасливо не сміялась.
Ллється сміх мій сонячно, мов злива,
Дощ сліпий – раніш я так боялась.

Нині не боюся. Мало статись!
Мить оця прийти була повинна!
Я лечу так стрімко, не дістати –
Я щаслива, бо ні в чім не винна.

Я Вас так люблю! Цих слів не досить,
Щоб Ви знали, що я відчуваю.
Дні мої печально звуться – осінь...
Осінь теж красивою буває!