вірші

Я хочу Вам подарувати світ.
Увесь-увесь – від краю і до краю.
За те, що протягом кількох десятків літ –
Усе своє життя – я Вас шукаю.
Я Вас шукаю у думках і снах.
Я Вас шукаю в небі і у зорях.
Я Вас шукаю в грозах і вітрах.
І в інших людях, й в далях неозорих.
Я думала про інших, що то Ви.
Я іншим цілувала Ваші очі.
Усім єством весняної трави
Я знаю, що я більше так не хочу.
Бо я зустріла Вас. Я Вас знайшла.
Я Вас впізнала зовсім не очима.
По тілу наче блискавка пройшла.
Немов секунди до кінця лічила.
Незримий вибух і нечутний грім.
Впізнала серцем, шкірою, волоссям.
Не знаю, чим. Я Вам не відповім,
Якби відповідати довелося.
Здригнулось тіло і чорти в душі
Затіяли свої пекельні танці.
Я так собі сказала: знаєш ти,
Як тобі буде вдень, вночі і вранці?
Я знати не хотіла. Стільки літ
Не знала, що шукала – щастя? кару?
Але тепер – це Вам – весь білий світ.
Я в душу цілий світ собі ввібрала...