вірші

Ви, мабуть, чули – сніг летів безшумно.
Ви чули все – кришталь світився зали
З розкішних бра, а музика притихла –
Ви, звісно, чули – я "люблю" сказала.

О, ні, не так сказала, як годиться,
Як кажуть всі – сказала не словами.
Ви здивувалися – чому то все іскриться?
Ви здивувалися – я милувалась Вами.

О, ні, не так, як на весняну квітку,
Дивилася на Вас – о, ні, інакше –
Мов я на Землю прилетіла звідкись,
І тут вже перетнулись душі наші.

Ви чули все? – Я Ваших слів не знаю.
А Ви – моїх. – Дзвінка, мов Всесвіт, зала –
Сьогодні – Всесвіт, що не має краю.
Та ми зустрілися. Я Вам "люблю" сказала...