вірші

Все спочатку. Піднятися знов над усім –
Проблемами, зрадами, горем. Забути. Забути...
І чистим дівчам крізь віки опинитись в Русі.
Дівчам, що не має гріха і не знає спокути.

Там дико й незаймано. Там ще мій ладо живе.
Там звірів ще зграї, але це не злі іще звірі.
Там лодія тихо з дівчам русокосим пливе –
Дівча ще в Дажбога, в Перуна і в ладо ще вірить...

Як жаль, що не можна народження вибрати час.
Я вибрала б, мабуть, ще доісторичну епоху.
Як жаль, що людина на світі живе тільки раз,
І в інші часи зазирнути не можна й на трохи...