вірші

Це, мабуть, вік. Бо хочеться в село.
Це збунтувалося в мені сільське коріння.
Це в центрі міста палять картоплиння.
Приватний сектор. Але не село...

Там вже давно моїх живих нема.
Зі мною пам'ять є і є могили.
Гора висока і кар'єри глини.
І хата – запустіла і німа.

І є вервечка ще причин рясних,
Через які в селі буваю рідко.
Цей запах картоплиння... Знаю, звідки.
І долі шепочу своїй: прости...