вірші

Такий серйозний – що то за думки?
І мовчазний – здавалося, похмурий.
Рука лежала поруч. Від руки
Теплом повіяло. І зникли всякі мури.

Насправді він, як сонечко в весні –
Привітний дуже і веселий дуже.
Такі, як він, споріднені мені, –
Такі, як він, зі мною, мабуть, дружать.

Або не дружать. Але більше – ні.
В таких, як він, чудово все й без мене.
Різдвяник посміхнувся на вікні,
Ледь підморгнувши листячком зеленим.

Дивлюсь на нього – впізнаю себе.
Ми рідні, як по знаку Зодіаку.
Так сталося, що зорі із небес
Послали на життя нам інші знаки.