вірші

Щось є у Вашій посмішці магічне –
В ній проступає внутрішня краса.
І в магнетизмі Вашого обличчя
Весняний сад – квітучий щедро сад.

Цвіте, мов травень, – не відірвеш очі.
Зустрінеш її – серце защемить.
І я у ній затриматися хочу,
Перетворивши в вічність кожну мить.

І в пелюсток травневій заметілі
Кружляю в вальсі молодість свою.
Безмежна легкість у душі і в тілі –
В обличчі Вашім мрію впізнаю.

І я щаслива, як ніколи, може. –
Я впізнаю Вас – дивина з дивин –
На мрію ту усі були чимсь схожі.
Та лише схожі. Але мрія – Ви.

Частіше посміхайтеся. Обличчя
Ця посмішка осяює й моє.
Вона мене також всміхнутись кличе –
І я Вам усміхнуся навзаєм.