вірші

Ще залишились дикі острови
В моєму серці. Все там автентичне.
І очі – колір пізньої трави –
На диво, радости усьому світу зичать.

Ще вмію я сприймати геть усе
Так, як дитина, а не як належить.
І в небезпеку щось мене несе,
І байдуже, хтось стежить, чи не стежить.

Зігнувся світ у вигляді брови –
Здавалось, в серці все було знайоме.
Але там є, виходить, острови
Ще дикі, іще зовсім невідомі.

Їх Ви відкрили. Вашим же ім’ям
Їх нарікаю і дарую крила.
Я так не відчувала досі. Я
На острів Ваш нікого не селила.