вірші

Руку на лоб – пече.
Руку на серце – пече.
Трепетними пальцями –
Подумки –
Торкаюся Вашого обличчя – пече.
Пальці легенько течуть по повіках,
Потім по щоці і торкаються губ –
Перетворюються на вуглини...
Чомусь не боляче.
Вліво, вправо, вперед, назад –
Ваші усміхнені очі –
Пропікають наскрізь.
...А потім прийшов сон –
Його я бачу з дитинства –
Дорога, пилюга,
На дорозі поранена пташка,
Подорожній –
Обличчя вві сні ніколи ясно не проступало –
Підійшов, взяв пташку у руки,
Притиснув до грудей і поніс.
Дорога закінчувалась
Точкою в перспективі.
Обабіч неї – поле.
Золотисте, не зоране. Важливо.
Я була маленька,
І дивилася услід захоплено.
Від вдячности.
Цього разу подорожній озирнувся на горизонті.
Так то були Ви...