вірші

Нічого, крім тепла, в руках моїх –
Я Вам руки обидві простягаю.
Це ж ще не злочин, це ж іще не гріх –
Я не беру, я віддаю, що маю.

Не лампа ж я – тут не прикрутиш гніт.
Це вогнище не загасити просто.
Могутній, наче всесвіт, цей магніт –
Мені його здолати не по росту.

Дивуюся, що в мене два крила,
І світ тепер – довершена картинка.
Так, ніби половинкою була.
Так, ніби Ви – то інша половинка.

Так легко-легко з Вами говорить...
Так, ніби я давно-давно Вас знаю.
А що Вогонь такий, як світ, горить –
Це правда теж. Цього не заховаю...